ВІДДІЛ ОСВІТИ ВАСИЛІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ЙОГО РОЛЬ У СТАНОВЛЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ
Робота учасника
Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості "Об'єднаймося брати мої" учня 10-Б класу комунального закладу Дніпрорудненська гімназія "Софія" Ворожеєва Олексія Сергійовича Дата народження: 17.12.1993 Місце проживання: м. Дніпрорудне, вул. Набережна, б. 2, кв. 101. Керівник: вчитель української мови і літератури Момотюк Леся Михайлівна
2009 р. Україна… В одному вже тільки цьому слові бринить ціла музика смутку і жалю… Україна - країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і довгої, вікової героїчної боротьби за волю, в результаті якої - велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безмежна, невідомо коли і ким складена пісня… Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна - це марні, обшарпані люди… Ідуть на панщину, чорні й німі. Ідуть, дітей ведуть…Україна - це царське та панське безмежне свавілля, праця до сьомого поту… Ніжні й сердечні слова говоримо ми про Україну, для багатьох вона стала мукою, за неї віддавали життя кращі її сини. У часи національного гніту Україна ставала сумлінням кращих умів, тих, хто боровся за честь своєї Вітчизни, хто йшов за неї до тюрем та заслань. Україна - розкішний вінок із рути й барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі… Поема смутку і жалю… краси і недолі… І одна з найсмутніших сторінок у цій поемі належить невиданому в усі часи по всьому світі її огненному поетові. Легендарному поетові казкового українського краю… Тарас... Просторо в цьому імені. В ньому вся історія наша, все буття, ява і найпотаємніші сни. Нас просто не існує без нього: Україна - це Шевченко, Шевченко - це Україна. Уявити себе без Шевченка - все одно, що без неба над головою. Він - вершинна парость родового дерева нашої нації, виразник і хранитель народного духу. Шевченко для свідомості українців - не просто література. Він - наш всесвіт. Явище Шевченка - виправдання України перед людством, підтвердження нашої національної повноцінності. Слово, яке не співвідноситься з його Словом,- нічого не варте. До Шевченка треба рости все життя. Важко знайти українця, який би не знав хоча б кількох шевченкових рядків. Спробуємо з'ясувати, яку ж роль відіграв Т. Шевченко та його творчість у становленні незалежності української держави. Воля, незалежність... Не просто милі серцю кожної людини звукосполучення, це ті поняття, що визначають рівень суспільної свідомості. В ім'я волі, незалежності людська особистість споконвіків жертвувала всім - шматком заробленого в поті чола хліба, родинним затишком, не шкодувала життя, аби тільки не почувати себе підневільною, від когось залежною. В ім'я тієї ж волі люди гуртувалися в громади, викохували в собі свідомість такого поняття, як наша земля, наша держава і в ім'я незалежності єдналися, і збройно ставали на захист своєї землі від поневолювачів. Будьмо відверті й зізнаймося самі собі; наш, український, народ пустив за вітром величне й вагоме поняття - потребу суспільної єдності в ім'я державної незалежності, а відтак і особистої свободи. Шевченко є основоположником і родоначальником революційно-демократичного напряму нової української літератури. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини XIX - початку XX століть. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення:
"За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж боролись ми з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра??"
Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой - борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щастя народу. У своїх творах він випромінював на скривджених всю силу великої любові, цілий океан ніжності, а трагедію сироти чи вдови підносив до рівня світової трагедії. Давня, вільна Україна, Україна, що її захищали славні козацькі полки від усіх ворогів її свободи, - Україна, огорнена таємничими переказами й опромінена сяйвом великої слави, - це був образ, що мусив захоплювати й подальші покоління українського народу і тим більш, чим більше поневолена була його сучасність. Цей образ мусив будити в українського народу тугу за новою, так само вільною Україною. У поезії Тараса Шевченка українська свобода не мертва, а живе - так, як завжди живе все те, що співає народ. Вихід "Кобзаря" був подією унікального значення в історії української держави. Шевченко змусив своїх колег бачити в народі не лише барвисті звичаї, а і його страждання. В історії козацтва він шукає не романтичних героїв, а уроків, що ведуть до кращого майбутнього. Україна для нього не просто мальовничий регіон Російської імперії, а край, що може й має стати незалежним. "Кобзар" знаменував собою демократизацію світової літератури, бо з його сторінок чи не вперше заговорили цілі соціальні материки, які залишалися невідомими для елітарної культури - і це було одкровенням. Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською, французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьма іншими мовами. Кожний, хто глибоко вивчає творчість великого сина України, неминуче переконується, що має вона світове значення. Ось кілька висловлювань з цього приводу: "Завдяки Шевченкові скарби української душі повною річкою влилися в загальний потік людської культури" (Луначарський); "Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі" (Курелла, Німеччина); "Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками" (Камілар, Румунія); "Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка" (Хікмет, Туреччина); "Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі" (Якубець, Польща). Творчість Шевченка постає чи не найвидатнішим всеєвропейським і світовим явищем, бо досі, як слушно зауважив Вадим Скуратівський, "вікове горе мас, по суті, не мало своїх літературних уст, не розверзалося ними, не прорізалося своїм художнім голосом". Були окремі літературні спроби, але настільки несміливі й наслідувальні стосовно панівної культури, що ставали панською іграшкою, а не грандіозним мистецьким явищем і національно-соціальним викликом, яким була творчість великого Кобзаря. Саме Шевченко вперше в історії порушив тисячолітню німоту соціальних низів. Тому "Кобзар" має планетарне значення, саме українським словом вперше заговорили невідомі досі для елітарної культури світи, речником яких став українець, він своєю творчістю демократизував європейську та світову літературу. Шевченко - явище унікальне. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий за інших. Йдеться про особливий генотип культури нашої країни. Тарас Шевченко... Це ім'я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Берне, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства. Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов'ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум'яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу. Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря - безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу. |