"Гімназист" - інструмент розвитку креативного мислення обдарованої учнівської молоді
"Творчість - найвища з людських функцій. Вона ґрунтується на свободі волі і уяви. Виходячи з того, що кожна дитина - унікальна, вчитель покликаний насамперед допомогти їй розкрити свій творчий потенціал. Розвиваючи креативність, дитина "вилізає з індивідуалістичної шкаралупи, що в ній знаходилась" (А. Галін )
В умовах посиленого росту об'єму інформації, в суспільстві виникає потреба в особистостях, здатних до самореалізації, до саморозвитку, в людях, які мають нестандартне мислення, які можуть внести нову якість у соціальне і виробниче життя, у культуру народу. Актуальність проблеми полягає в тому, що сучасне суспільство - це суспільство глобальних змін, розвиток якого залежить від творчих зусиль кожної окремої особистості, від тих можливостей і здібностей, які їй притаманні. Глобалізація суспільних процесів потребує стимулювання активності особистості дитини, вказує на необхідність підготовки її до майбутнього, ставить нові цілі й завдання перед системою освіти. Інтелектуальний потенціал особистості дитини, стратегія інтенсивного набуття нею знань є найважливішою метою освітньої політики всього світового суспільства. На цьому тлі спостерігається підвищений інтерес до формування креативного мислення дитини. Разом з тим, потреба у вивченні цього феномена набула суспільного, прагматичного значення, було усвідомлено актуальність та перспективність його вивчення, набув визнання сам термін "креативність". З аналізу наукових праць таких учених, як Ш.О. Амонашвілі, В.І. Андрєєв, І.Д. Бех, Д.Б. Богоявленська, П.М. Воловик, випливає, що під "креативністю" слід розуміти творчий дух, творчий потенціал індивіда, його творчі здібності, що виявляються не тільки в оригінальних продуктах діяльності, але й у мисленні, почуттях та спілкуванні з іншими людьми [4, с. 53]. За визначенням Е. Фрома, креативність - це здатність відшукувати рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід. У чому особливість креативної людини? Як вона, тобто креативність, себе проявляє? Креативність багатогранна в своїх проявах. У творчої людини точне, гнучке, швидке і оригінальне мислення. Вона естет і гуморист. Її уміння деталізувати проблему вражає уяву. Та й у самої креативної людини уяви хоч відбавляй. Нарешті, креативна людина вольова і упевнена в собі. Безумовно, у креативних людей добре організовано мислення. Вперше експериментально обґрунтував перелік особливостей творчого мислення психометрист Дж. Ґілфорд. Слід підкреслити, що Дж. Ґілфорд не лише сформулював проблему креативності, але запропонував варіант її розв'язання. Основна мета школи полягає у формуванні в учнів вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв'язанням складних проблемних ситуацій. Психологія творчого мислення відноситься до недостатньо вивченої та дослідженої проблеми, незважаючи на те, що здійснено значну кількість теоретичних та експериментальних досліджень як у загальній психології, так і в спеціальних її галузях, розроблено оригінальні методики експериментальних досліджень творчого мислення. Увага до цієї проблеми не послаблювалась у психолого-педагогічній науці протягом усього періоду її розвитку. Їй були присвячені дослідження видатних вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів, зокрема Л.С. Виготського, П.П. Блонського, Н.О. Менчинської, Г.О. Люблінської, М.М. Шардакова, Л.В. Занкова, В.В. Давидова, Г.С. Костюка і ін. Креативне мислення дитини є сприятливим інтегруючим чинником її соціалізації, оскільки соціальна діяльність дитини, яка є вирішально-визначальною під час її соціального дорослішання, в своїй основі має творчий характер. Під час засвоєння досвіду суспільного життя дитина переживає кожний етап цього процесу як суб'єктивне відкриття та створення власного соціального простору. Креативне мислення як когнітивний аспект творчої діяльності є постійним супутником та передумовою гармонійного розвитку людини впродовж усього її життя, забезпечуючи вміння особистості аналізувати проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити пропозиції прогнозуючого характеру; забезпечує умови для самовизначення й самореалізації особистості тощо. Щоб привчити учнів до креативного (творчого) мислення, ми повинні насамперед спонукати дітей до нього . Це означає , що ми не просто нав'язуємо виконати якесь завдання, а, включивши учня у відповідну діяльність, гарантувати мотив. Процес створення будь-якого завдання проходить такі етапи: мотив, відчуття завдання, внутрішня програма дії і її реалізація, планування висловлювання в конкретній формі. Все, що ми робимо, ми виконуємо з якоюсь метою і для чогось (мотив). Компоненти процесу формування креативного мислення у дитини, як показує практика, складаються з таких етапів:
Відповідно кожний етап потребує організації педагогічно продуманих дій з урахуванням вікових можливостей дітей. Так, на першому етапі пропонується створення умов для проникнення дитини за межі відомого та формулювання проблеми у формі питань. Для цього використовується спеціальна система завдань, до яких входять нестандартні завдання, завдання-парадокси, завдання із застосуванням метафор, прислів'їв, приказок, народних прикмет. Другий етап - це самостійний пошук вирішення проблеми, створення проекту. Треба зазначити, що основою успішної реалізації будь-якого проекту є комплексне і глибоке вивчення основних ідей, проблем і тем, пов'язаних із цим проектом, для чого розробляються творчі завдання, які можуть систематично використовуватися для формування креативних навичок. Формування цих навичок відбувається під час тренінгів. Поняття "тренінг" визначено як процес удосконалення організму, пристосування його до підвищених вимог у певному виді діяльності шляхом систематичних (що дуже важливо) вправ з навантаженням та складністю, що зростають. Відомі різні програми, що розвивають творчі здібності. Переважна більшість їх націлена на розвиток тих або інших складових креативності. Американські дослідники Е. Де Боно і Е. Торранс практично одночасно розробили цілісні програми розвитку креативного мислення. Серед шкільних проектів, що сприяють розвитку креативного мислення обдарованої учнівської молоді ми виділили творчий проект - створення газети "Гімназист". Спочатку це були окремі неперіодичні випуски. Але вийшовши на новий виток співпраці "учитель - учень", здобув життя проект творчості учнів. Ідея створення виникла у керівника і була підтримана учнями. Цьогорічні випуски газети були набагато легшими. Бо досвід минулого року допомагає уникнути багатьох проблем. У нас є групи, які працюють над редагуванням заміток, набором дописів. Як же газета виходить у світ? Шкільне життя вирує, мов бджілки метушаться учні, поспішають на уроки, лінійки, в спортивні зали, їдальню. Отже, все, що відбувається з учнями протягом дня, тижня, місяця, семестру, знаходить місце на шпальтах гімназійної газети. Творчі групи під час засідання вирішують, за висвітлення якої події вони будуть відповідати, і стають співкерівниками проведення чи ранків, чи конкурсів. Потім, коли допис готовий, він потрапляє до редакторів, які працюють над корекцією тексту - і ось, будь ласка, стаття готова до випуску. А над випуском працюють найстарші та найдосвідченіші - учні 11 класу. Цього року їм допомагають і молодші - переймають досвід. Але і це ще не все. Останній акорд за кур'єрами. Вони розповсюджують свіжі новини, які щойно вийшли з друку. Газета знайшла своїх прихильників, читачів. Її читають в родинах. "Гімназист" - інформаційний продукт, справа мозку і рук обдарованих учнів, а тому в ньому відбивається рівень креативності, творчих можливостей його творців. Вищезазначене дає нам змогу зробити висновок, що саме в редакції гімназійної газети існують можливості створення сприятливих умов для розвитку креативного мислення дитини.
|